Значення в інших словниках
-
купецтво —
купе́цтво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
купецтво —
-а, с. 1》 Купецький стан. 2》 Збірн. до купець 1). 3》 заст. Заняття купця (у 1 знач.); торгівля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
купецтво —
КУПЕ́ЦТВО, а, с. 1. Купецький стан. Блокада в першу чергу вдарила по інтересах купецтва і по казні (П. Кочура); Починаючи з ХІІІ ст.
Словник української мови у 20 томах
-
купецтво —
ТОРГІ́ВЛЯ (купівля і продаж товарів), ТОРГ, ТОРГУВА́ННЯ, КРА́МА́РСТВО, ПЕРЕТО́РГ розм., ПЕРЕТО́РЖКА розм., ТОРГО́ВИЦЯ заст., НЕГО́ЦІЯ заст.; ТО́РЖИЩЕ заст. (на торговій площі); КУПЕ́ЦТВО заст. (заняття купця).
Словник синонімів української мови
-
купецтво —
КУПЕ́ЦТВО, а, с. 1. Купецький стан. Блокада в першу чергу вдарила по інтересах купецтва і по казні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 63). 2. Збірн. до купе́ць 1. — Треба як личить стрінути дорогих гостей!...
Словник української мови в 11 томах
-
купецтво —
рос. купечество суспільний прошарок населення, сферою діяльності якого є торгівля. У Київській Русі виникло в Х ст., а у XII ст. купці вже об'єднувались у власні корпорації. Наприкінці XI — на поч. XII ст. склалося українське...
Eкономічна енциклопедія
-
купецтво —
Купецтво, -ва с. 1) Торговля. Іде купець на купецтво. МУЕ. III. 33. Сухобрус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва. Левиц. Пов. 50. Отцева-матчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 2) Купечество.
Словник української мови Грінченка