кібець —
кі́бець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
кібець —
-бця, ч. Хижий корисний птах родини соколових, перев. з сірим або рудим пір'ям.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кібець —
КІ́БЕЦЬ, бця, ч. Рідкісний хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір'ям. Кібці .. в'ються понад гіллям (Панас Мирний); Недалечко дрібно й безсило, як прив'язаний за нитку до небесного шатра, б'ється в повітрі кібець (В.
Словник української мови у 20 томах
кібець —
КІ́БЕЦЬ, бця, ч. (Falco apivorus). Хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір’ям. Здалека чується — клекоче орел, лопотить своїм носом бушель, сова стогне божевільним реготом, кряче ворон, а кібці..
Словник української мови в 11 томах