кіска —
кі́ска 1 іменник жіночого роду волосся * Але: дві, три, чотири кі́ски кі́ска 2 іменник жіночого роду інструмент * Але: дві, три, чотири кі́ски
Орфографічний словник української мови
кіска —
I -и, ж. Зменш.-пестл. до коса I. II -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до коса II. 2》 діал. Ніж із куска коси (див. коса II).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кіска —
КІ́СКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до коса́1. Тоненький голос співав про милу, про муки серця, .. тонкі дівочі кіски (М. Коцюбинський); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (О.
Словник української мови у 20 томах
кіска —
КІ́СКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до коса́¹. Тоненький голос співав про милу, про муки серця, ..тонкі дівочі кіски (Коцюб., II, 1955, 148); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (Коп., Вибр., 1953, 173).
Словник української мови в 11 томах
кіска —
Кіска, -ки ж. ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. Грин. III. 85.
Словник української мови Грінченка