кісник —
-а, ч. Стрічка для вплітання в косу (див. коса I).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кісник —
КІСНИ́К, а́, ч. Стрічка для вплітання в косу (див. коса́¹). [Сотник:] А чому ти й досі Ніколи не вплетеш кісники Оті, що тітка привезла? (Т. Шевченко); Довга коса з червоним кісником спадала на спину (В.
Словник української мови у 20 томах
кісник —
СТРІ́ЧКА (спеціально виготовлена вузька смужка якої-небудь тканини, що вживається як прикраса), СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ТА́СЬМА, СКИНДЯ́ЧКА розм., ЛЕ́НТА розм. рідше, БИ́НДА діал.; КІСНИ́К, УПЛІ́ТКА заст. (стрічка для вплітання в коси).
Словник синонімів української мови
кісник —
КІСНИ́К, а́, ч. Стрічка для вплітання в косу ( див. коса́¹). [Сотник:] А чому ти й досі Ніколи не вплетеш кісники Оті, що тітка привезла? (Шевч., II, 1953, 165); Довга коса з червоним кісником спадала на спину (Минко, Вибр., 1952, 105); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
кісник —
Кісник, -ка м. 1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Чуб. VII. 422. Захотіла гиря нових кісників. Ном. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла? Шевч. 494. 2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Конст. у. ум.
Словник української мови Грінченка