кісник

КІСНИ́К, а́, ч.

Стрічка для вплітання в косу (див. коса́¹).

[Сотник:] А чому ти й досі Ніколи не вплетеш кісники Оті, що тітка привезла? (Т. Шевченко);

Довга коса з червоним кісником спадала на спину (В. Минко);

Чорна лискуча коса, заквітчана голубим кісником, важко спадала по спині до самого пояса! Гарна! Дівчина на виданні! (В. Малик);

Бабуся змила Устинці голову, заплела в коси червоні кісники, котрі ще сама дівкою носила (К. Гриб);

* Образно. Берези вплітали з самого верху аж до низу жовті кісники в свої ніжні коси (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. кісник — кісни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кісник — Заплітка, стрічка, стьожка, бинда; мн. д. киндячки.  Словник синонімів Караванського
3. кісник — див. стрічка  Словник синонімів Вусика
4. кісник — -а, ч. Стрічка для вплітання в косу (див. коса I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кісник — СТРІ́ЧКА (спеціально виготовлена вузька смужка якої-небудь тканини, що вживається як прикраса), СТЬО́ЖКА, СТЯ́ЖКА, ТА́СЬМА, СКИНДЯ́ЧКА розм., ЛЕ́НТА розм. рідше, БИ́НДА діал.; КІСНИ́К, УПЛІ́ТКА заст. (стрічка для вплітання в коси).  Словник синонімів української мови
6. кісник — Кісни́к, -ка́; -ни́ки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кісник — КІСНИ́К, а́, ч. Стрічка для вплітання в косу ( див. коса́¹). [Сотник:] А чому ти й досі Ніколи не вплетеш кісники Оті, що тітка привезла? (Шевч., II, 1953, 165); Довга коса з червоним кісником спадала на спину (Минко, Вибр., 1952, 105); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
8. кісник — Кісник, -ка м. 1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Чуб. VII. 422. Захотіла гиря нових кісників. Ном. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла? Шевч. 494. 2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Конст. у. ум.  Словник української мови Грінченка