кісничок
КІСНИЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до кісни́к.
[Горніг:] Я маю там на возі гарні кіснички, застіжечки, підв'язочки (Леся Українка);
Худорлява Сонька .. вплітала блакитний кісничок у косу (Л. Первомайський);
Дівчинка все це слухає мовчки, а я дивлюсь на її русяву голівку з двома кісками й акуратно заплетеними в них кісничками (так були колись заплетені кіснички в Настусі–Анастасії) (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)