кісонька
КІ́СОНЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до кі́ска¹.
[Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене, Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (І. Нечуй-Левицький);
А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (О. Олесь);
Учитель кличе Пісеньку До дошки, і вона Біжить, гойднувши кісоньку, Рухлива і ставна (В. Бичко).
Словник української мови (СУМ-20)