кісочка

КІ́СОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кі́ска¹.

Коло баби на печі сиділа маленька Марійка з заплетеною кісочкою (В. Стефаник);

Завжди любила [Катерина] мати на собі чистесенький фартушок і гладенько причесані кісочки (Ірина Вільде);

На тебе дивиться заплетена тісно (аж очі вилазять) у чотири білявеньких кісочки щаслива Гапка (Г. Тарасюк);

– Дарусю, а хто тобі так гарно заплітає кісочки? – Мама Матронка (М. Матіос).

Значення в інших словниках

1. кісочка — кі́сочка іменник жіночого роду від: коса́  Орфографічний словник української мови
2. кісочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до коса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кісочка — КІ́СОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до кіска 1. Коло баби на печі сиділа маленька Марійка з заплетеною кісочкою (Василь Стефаник, I, 1949, 96); Завжди любила мати на собі чистесенький фартушок і гладенько причесані кісочки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 507).  Словник української мови в 11 томах