кісочка

КІ́СОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до кіска 1.

Коло баби на печі сиділа маленька Марійка з заплетеною кісочкою (Василь Стефаник, I, 1949, 96);

Завжди любила мати на собі чистесенький фартушок і гладенько причесані кісочки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 507).

Значення в інших словниках

1. кісочка — кі́сочка іменник жіночого роду від: коса́  Орфографічний словник української мови
2. кісочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до коса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кісочка — КІ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́ска¹. Коло баби на печі сиділа маленька Марійка з заплетеною кісочкою (В. Стефаник); Завжди любила [Катерина] мати на собі чистесенький фартушок і гладенько причесані кісочки (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах