Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

латаття

Лата́ття, -ття, -ттю, -ттям

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. латаття — лата́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. латаття — -я, с. Водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. латаття — ЛАТА́ТТЯ, я, с. Рід водяних рослин родини лататтєві з великим листям та білими або жовтими квітками. На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті (Леся Українка); Лишалось обійти невелике озерце...  Словник української мови у 20 томах
  4. латаття — Водяні рослини зони помірного і субтропічного клімату; бл. 40 видів; листки вел., плавучі; квітки запашні, вел., різного забарвлення; в Україні 3 види, найчастіше зустрічаються л. біла і л. сніжно-біла — лікарські рослини; потребують охорони.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. латаття — ЛАТА́ТТЯ (водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками), ВОДЯНИ́Й МАК, ВОДЯНА́ ЛІ́ЛІЯ, ЛІЛЕ́Я поет.; КУПА́ВА діал., КУПА́ВКА діал. (з білими квітками); ГЛЕ́ЧИКИ мн. (з жовтими квітками).  Словник синонімів української мови
  6. латаття — ЛАТА́ТТЯ, я, с. Водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками. На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті (Л. Укр., III, 1952, 196); Посередині [затоки]..  Словник української мови в 11 томах