лаяння

Ла́яння, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. лаяння — ла́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лаяння — -я, с. Дія за знач. лаяти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лаяння — ЛА́ЯННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ла́яти¹. [Тетяна:] У нас ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не возьмеш (І. Котляревський); Лаяння, сперечання або перешкоджання виконанню ними своїх обов'язків є недоречним (із журн.  Словник української мови у 20 томах
4. лаяння — ЛА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. ла́яти¹. [Тетяна:] У нас ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не возьмеш (Котл., II, 1953, 55).  Словник української мови в 11 томах
5. лаяння — Лаяння, -ня с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.  Словник української мови Грінченка