лаяння
ЛА́ЯННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ла́яти¹.
[Тетяна:] У нас ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не возьмеш (І. Котляревський);
Лаяння, сперечання або перешкоджання виконанню ними своїх обов'язків є недоречним (із журн.);
Ніколи поганого слова або лаяння від них не почуєш. Як не прийду до школи , мені всі вчителі хвалять Дегалюків. Всі ними задоволені (з газ.).
2. Дія за знач. ла́яти².
На вулиці ще довго чувся дитячий сміх і лаяння собаки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)