Значення в інших словниках
-
лаяння —
ла́яння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
лаяння —
ЛА́ЯННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ла́яти¹. [Тетяна:] У нас ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не возьмеш (І. Котляревський); Лаяння, сперечання або перешкоджання виконанню ними своїх обов'язків є недоречним (із журн.
Словник української мови у 20 томах
-
лаяння —
Ла́яння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лаяння —
ЛА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. ла́яти¹. [Тетяна:] У нас ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не возьмеш (Котл., II, 1953, 55).
Словник української мови в 11 томах
-
лаяння —
Лаяння, -ня с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.
Словник української мови Грінченка