Значення в інших словниках
-
легенький —
леге́нький прикметник
Орфографічний словник української мови
-
легенький —
див. легкий
Словник синонімів Вусика
-
легенький —
[леиген'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
легенький —
-а, -е. Зменш.-пестл. до легкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
легенький —
ЛЕГЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до легки́й. Легенькі суденця нахилялися під вітром (В. Собко); – Що снідати?! Я глибокодумно замислююсь. – О, справді, щось зовсім легеньке! Насамперед, чорної кави (В.
Словник української мови у 20 томах
-
легенький —
ЛЕГЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до легки́й. Легенькі суденця нахилялися під вітром (Собко, Шлях.., 1948, 8); Батько, зодягнений в легеньке демісезонне пальто, стояв осторонь (Руд.
Словник української мови в 11 томах
-
легенький —
Легки́й, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Ном. № 351. Хліб глевкий, на зуби легкий. Ном. № 12288. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Рудч. Ск. І. 7. ум.
Словник української мови Грінченка