Значення в інших словниках
-
лискучий —
лиску́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
лискучий —
-а, -е, чим, від чого і без додатка. Який має лиск.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лискучий —
ЛИСКУ́ЧИЙ, а, е. Який має лиск (у 1 знач.). Дивлячись на поли плаща свого лискучого, я думаю: чи давно-то я в замизканому халаті демикотоновому не відважувався й гадати про отакий плащ (О. Кониський); Хороший з лиця, ..
Словник української мови у 20 томах
-
лискучий —
БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ (ГЛЯ́НСОВИЙ), ГЛЯНСО́ВАНИЙ рідше (про начищену, змащену і под.
Словник синонімів української мови
-
лискучий —
ЛИСКУ́ЧИЙ, а, е, чим, від чого і без додатка. Який має лиск. Хороший з лиця, .. з чорним лискучим усом, він був перший красень на селі… (Мирний, І, 1949, 213); Повз вікна пропливає лискучий від поту рудий круп жеребця (Тют.
Словник української мови в 11 томах
-
лискучий —
Лискучий, -а, -е Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк.
Словник української мови Грінченка