лихомовити —
ЛИХОМО́ВИТИ, влю, виш; мн. лихомо́влять; недок., рідко. Те саме, що лихосло́вити. – Так, панотче, – одповів сер Чаппеллетто, – лихомовив я на ближнього (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови у 20 томах
лихомовити —
Лихомо́вити, -влю, -виш гл. Злорѣчить.
Словник української мови Грінченка