лихомовити

Лихомо́вити, -влю, -виш

гл. Злорѣчить.

Значення в інших словниках

1. лихомовити — ЛИХОМО́ВИТИ, влю, виш; мн. лихомо́влять; недок., рідко. Те саме, що лихосло́вити. – Так, панотче, – одповів сер Чаппеллетто, – лихомовив я на ближнього (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).  Словник української мови у 20 томах
2. лихомовити — Лихомо́вити, -мо́влю, -мо́виш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)