лицарювати

Лицарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш

Значення в інших словниках

1. лицарювати — лицарюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лицарювати — ЛИЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Жити й діяти як лицар. А який же враг посилав на Запорожжє [Запорожжя], як, по розгромі ляхів, усякому було вільно займати займанщину? Ні, ось підем лицарювати! (П. Куліш); А князь тоді: “Хто каже се?...  Словник української мови у 20 томах
3. лицарювати — Лицарювати, -рю́ю, -єш гл. Рыцарствовать.  Словник української мови Грінченка