лицарювати

Лицарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицарювати — лицарюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лицарювати — ЛИЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Жити й діяти як лицар. А який же враг посилав на Запорожжє [Запорожжя], як, по розгромі ляхів, усякому було вільно займати займанщину? Ні, ось підем лицарювати! (П. Куліш); А князь тоді: “Хто каже се?... Словник української мови у 20 томах
  3. лицарювати — Лицарювати, -рю́ю, -єш гл. Рыцарствовать. Словник української мови Грінченка