лицарювати
Лицарювати, -рю́ю, -єш
гл. Рыцарствовать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лицарювати — лицарюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лицарювати — ЛИЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Жити й діяти як лицар. А який же враг посилав на Запорожжє [Запорожжя], як, по розгромі ляхів, усякому було вільно займати займанщину? Ні, ось підем лицарювати! (П. Куліш); А князь тоді: “Хто каже се?... Словник української мови у 20 томах
- лицарювати — Лицарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)