Значення в інших словниках
-
лицарювати —
лицарюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
лицарювати —
ЛИЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Жити й діяти як лицар. А який же враг посилав на Запорожжє [Запорожжя], як, по розгромі ляхів, усякому було вільно займати займанщину? Ні, ось підем лицарювати! (П. Куліш); А князь тоді: “Хто каже се?...
Словник української мови у 20 томах
-
лицарювати —
Лицарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)