Значення в інших словниках
-
ложа —
ло́жа 1 іменник жіночого роду місця в театрі; відділення масонської організації ло́жа 2 іменник жіночого роду частина зброї ло́жа 3 іменник жіночого роду постіль рідко
Орфографічний словник української мови
-
ложа —
ЛОЖА – ЛОЖЕ Ложа1, -і, ор. -ею, ж. 1. Місце для кількох глядачів у театрі. 2. Таємне товариство і місце зборів масонів: масонська ложа. Ложа2. Дерев’яна частина в деяких видах вогнепальної зброї. Ложе1, -а, с. заст., поет. Місце для спання, постіль. Ложе2. Те саме, що ложа2.
Літературне слововживання
-
ложа —
I -і, ж. Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. || перен. Про людей, що сидять на цих місцях. Масонська ложа — таємне товариство і місце зборів масонів. II -і...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Ложа —
Місце зібрання масонів, саме їхнє зібрання, а також організаційна одиниця масонського Ордена і усі її члени. Існують символічні (локальні) ложі і Великі ложі (див.), що складаються з них. Термін «ложа» походить від назви повіток, де мешкали мулярі, що працювали на спорудженні собору.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
-
ложа —
ЛО́ЖА¹, і, ж. Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. По ложах, по партері де-не-де мріють люди (І.
Словник української мови у 20 томах
-
ложа —
ло́жа (франц. loge) 1. Місця для глядачів у театральному залі (навколо партеру й на ярусах), відокремлені перегородками. 2. Таємне товариство і місце зборів масонів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ложа —
ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДР заст., уроч., ОДРИ́НА заст., уроч., ЛО́ЖЕ (ЛО́ЖА) заст., поет. В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І.
Словник синонімів української мови
-
ложа —
ЛО́ЖА¹, і, ж. 1. Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. По ложах, по партері де-не-де мріють люди (Н.-Лев., III, 1956, 304); В найкращу з усіх, в позолочену ложу Провів, поклонившись, старик-білетер (С. Ол., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
ложа —
рос. ложа 1. Престижні місця для глядачів у залі театру. 2. Таємне товариство і місце зборів масонів.
Eкономічна енциклопедія
-
ложа —
(фр. < нім.) Відокремлені перегородками чи бар'єрами місця для кількох глядачів у театральному залі. Влаштовані по боках і позаду партеру, а також на ярусах, Л. суттєво збільшували місткість споруд, а прикраси бар'єрів значною мірою визначали вигляд інтер'єрів.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
ложа —
Ло́жа, -жі ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Чуб. V. 697. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. сонце ся в ложі купає. Солнце зашло. Ном. № 598.
Словник української мови Грінченка