літописець

Літопи́сець, -пи́сця; -пи́сці, -ців

Значення в інших словниках

1. літописець — літопи́сець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. літописець — [л'ітописеиц'] -с'ц'а, ор. -сцеим, м. (на) -сцеив'і/-с'ц'у, мн. -с'ц'і, -с'ц'іў  Орфоепічний словник української мови
3. літописець — -сця, ч. 1》 У давній Русі – той, хто писав літопис (у 1 знач.). 2》 чого і без додатка, перен. Про того, хто послідовно описує певні події.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. літописець — ЛІТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. 1. У стародавній Русі – той, хто писав літопис (у 1 знач.). Про наші племена літописець каже, що вони ріжнилися [різнилися] між собою своїми звичаями і побутом (М.  Словник української мови у 20 томах
5. літописець — ЛІТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. 1. У стародавній Русі — той, хто писав літопис (у 1 знач.). Літописи складалися на основі різних джерел. Перше з них — власні спостереження самих літописців (Курс іст. укр. літ.  Словник української мови в 11 томах