манаття —
-я, с., збірн. 1》 розм. Те саме, що манатки. 2》 зневажл. Поганий одяг; лахміття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
манаття —
МАНА́ТТЯ, я, с., збірн. 1. розм. Те саме, що мана́тки. Одної ночі він забрав своє манаття, прихопив дещо й з війтовського і щез (І. Франко); Два вози з манаттям i дiтьми зупинилися на горi.
Словник української мови у 20 томах
манаття —
МАНА́ТТЯ, я, с., збірн. 1. розм. Те саме, що мана́тки. Одної ночі він забрав своє манаття, прихопив дещо й з війтовського і щез (Фр.
Словник української мови в 11 томах
манаття —
Манаття́, -тя с. соб. Лохмотье, тряпки.
Словник української мови Грінченка