Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

мариніст

Марині́ст, -та; -ні́сти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. мариніст — марині́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мариніст — -а, ч. Художник, що малює марини. || Письменник, що описує море.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мариніст — МАРИНІ́СТ, а, ч. Художник, що малює марини. Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського, заснована великим мариністом у себе на батьківщині – в м. Феодосії у 1880 році (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. мариніст — марині́ст (італ. marinista, від mare – море) художник, для творчості якого характерне зображення морських краєвидів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мариніст — МАРИНІ́СТ, а, ч. Художник, що малює марини. Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського, заснована великим мариністом у себе на батьківщині —...  Словник української мови в 11 томах