мариніст
МАРИНІ́СТ, а, ч.
Художник, що малює марини.
Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського, заснована великим мариністом у себе на батьківщині – в м. Феодосії у 1880 році (О. Довженко);
Автор дуже переконливо пояснює, чому письменник-мариніст має вживати в тексті специфічні морські терміни, а не обмежуватися описовими конструкціями (А. Санченко);
Митці, які хотіли показати морський бій, поєднували в собі одночасно баталіста і мариніста (з наук. літ.);
// Письменник, що описує море.
М. Коцюбинський – фактично перший в українській літературі художник слова – мариніст (з наук. літ.);
До видатних мариністів належить Леся Українка. Серед усього розмаїття тем поетеси особливе місце займають мариністичні мотиви (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)