маслак —
масла́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
маслак —
див. КІСТКА.
Словник синонімів Караванського
маслак —
-а, ч. Велика кістка людини або тварини (перев. стегнова). || Кістка, що випинається з-під шкіри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маслак —
МАСЛА́К, а́, ч. Велика кістка людини або тварини (переважно стегнова). Кати вінчанні [вінчані], Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову (Т.
Словник української мови у 20 томах
маслак —
ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми), ірон. Дуже худа, виснажена людина. Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський).
Фразеологічний словник української мови
маслак —
КІ́СТКА (тверде утворення в тілі людини й тварини), КІСТЬ, КОСТОМА́ХА зневажл.; МАСЛА́К (МАСЛЯ́К) (перев. стегнове утворення або таке, що випинається з-під шкіри).
Словник синонімів української мови
маслак —
МАСЛА́К, а, ч. Велика кістка людини або тварини (переважно стегнова). Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
маслак —
Маслак, -ка м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Ном. № 7313. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2. ум. маслачо́к.
Словник української мови Грінченка