маслак
МАСЛА́К, а, ч. Велика кістка людини або тварини (переважно стегнова).
Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову (Шевч., II, 1953, 243);
Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Перв., Материн.. хліб, 1960, 59);
//Кістка, що випинається з-під шкіри.
Більшість із них були в самій білизні. Вона, як пластир, облипала їх укриті струп’ям, гострі, випнуті маслаки (Мик., II, 1957, 562);
Ніби не на своєї бригади дворище попав.. По коневі знати — худий-худий, самі маслаки (Головко, І, 1957, 321).
Словник української мови (СУМ-11)