маточник —
-а, ч. 1》 Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. 2》 Пристосування, яким ловлять бджолину матку під час роїння та підсаджують її в безматочний рій. 3》 Приміщення, де тримають маток свійських тварин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
маточник —
МА́ТОЧНИК, а, ч. 1. Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. Перший рій виходить на дев'ятий день після закладання перших маточників (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
маточник —
ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво).
Словник синонімів української мови
маточник —
МА́ТОЧНИК, а, ч. 1. Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. Коли маточник запечатано, нові бджоли обліплюють його з усіх боків своїми тілами (Бджоли, 1955, 42); У найбільших комірках — маточниках, що мають жолудеподібну форму...
Словник української мови в 11 томах
маточник —
Маточник, -ка м. 1) Ячейка въ сотахъ для вывода матки-пчелы. 2) Приборъ, въ которомъ въ ульѣ помѣщаютъ временно матку-пчелу, пока пчелы къ ней привыкнуть.
Словник української мови Грінченка