маточник
МА́ТОЧНИК, а, ч.
1. Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки.
Перший рій виходить на дев'ятий день після закладання перших маточників (з навч. літ.).
2. Пристосування, яким ловлять бджолину матку під час роїння та підсаджують її в безматочний рій.
Маточник для підсаджування бджіл.
3. Приміщення, де тримають маток свійських тварин.
Королиці [кролиці] збив фанерного маточника, з клітки загальної відсадив туди, скубе пух на собі й вистеляє кубельце (Є. Пашковський);
Якщо дозволяють умови, то поросят найкраще залишати в тому ж станку маточника аж до періоду переведення їх на відгодівлю (з навч. літ.).
4. Рослина, що використовується для вирощування нових рослин.
Стан маточників капусти дуже хороший: вчасно прикриті, вони не постраждали від січневих морозів (з наук. літ.);
Маточники килимових рослин зберігають протягом зими в теплицях на стелажах при температурі 15 –17° (з навч. літ.).
5. Те саме, що шкі́лка 3.
Для запобігання поширенню хвороб, особливо вірусних, вегетативне розмноження виконують на спеціальних маточниках, на які обмежують доступ сторонніх осіб (з навч. літ.);
У провідних виноградних розсадниках України закладено базові маточники щеп і підщеп загальною площею близько 100 га (з газ.).
6. діал. Барліг (у 1 знач.).
Всі догадалися: свій маточник ведмідь Покинувши, в ліси як гість до них заглянув... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови (СУМ-20)