маточник

МА́ТОЧНИК, а, ч.

1. Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки.

Перший рій виходить на дев'ятий день після закладання перших маточників (з навч. літ.).

2. Пристосування, яким ловлять бджолину матку під час роїння та підсаджують її в безматочний рій.

Маточник для підсаджування бджіл.

3. Приміщення, де тримають маток свійських тварин.

Королиці [кролиці] збив фанерного маточника, з клітки загальної відсадив туди, скубе пух на собі й вистеляє кубельце (Є. Пашковський);

Якщо дозволяють умови, то поросят найкраще залишати в тому ж станку маточника аж до періоду переведення їх на відгодівлю (з навч. літ.).

4. Рослина, що використовується для вирощування нових рослин.

Стан маточників капусти дуже хороший: вчасно прикриті, вони не постраждали від січневих морозів (з наук. літ.);

Маточники килимових рослин зберігають протягом зими в теплицях на стелажах при температурі 15 –17° (з навч. літ.).

5. Те саме, що шкі́лка 3.

Для запобігання поширенню хвороб, особливо вірусних, вегетативне розмноження виконують на спеціальних маточниках, на які обмежують доступ сторонніх осіб (з навч. літ.);

У провідних виноградних розсадниках України закладено базові маточники щеп і підщеп загальною площею близько 100 га (з газ.).

6. діал. Барліг (у 1 знач.).

Всі догадалися: свій маточник ведмідь Покинувши, в ліси як гість до них заглянув... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).