маточник
Маточник, -ка
м.
1) Ячейка въ сотахъ для вывода матки-пчелы.
2) Приборъ, въ которомъ въ ульѣ помѣщаютъ временно матку-пчелу, пока пчелы къ ней привыкнуть. Представляетъ или клѣточку изъ прутьевъ, или цилиндрическій кусокъ дерева, нижняя часть котораго снабжена зазубринами, съ помощью которыхъ устанавливается приборъ на перекладинахъ, а въ верхней укрѣплена часть камышины, въ которой и помѣщается матка.
3) раст.: a) Petasites vulgaris. ЗЮЗО. I. 131. б) Ballota nigra. ЗЮЗО. I. 114. Dracocephalum moldavica. ЗЮЗО. I. 121. Nepeta nuda. ЗЮЗО. I. 129.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маточник — ма́точник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- маточник — див. барліг Словник синонімів Вусика
- маточник — -а, ч. 1》 Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. 2》 Пристосування, яким ловлять бджолину матку під час роїння та підсаджують її в безматочний рій. 3》 Приміщення, де тримають маток свійських тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маточник — МА́ТОЧНИК, а, ч. 1. Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. Перший рій виходить на дев'ятий день після закладання перших маточників (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- маточник — ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Словник синонімів української мови
- маточник — Ма́точник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маточник — МА́ТОЧНИК, а, ч. 1. Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. Коли маточник запечатано, нові бджоли обліплюють його з усіх боків своїми тілами (Бджоли, 1955, 42); У найбільших комірках — маточниках, що мають жолудеподібну форму... Словник української мови в 11 томах