маточник

Значення в інших словниках

1. маточник — ма́точник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. маточник — див. барліг Словник синонімів Вусика
3. маточник — -а, ч. 1》 Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. 2》 Пристосування, яким ловлять бджолину матку під час роїння та підсаджують її в безматочний рій. 3》 Приміщення, де тримають маток свійських тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. маточник — МА́ТОЧНИК, а, ч. 1. Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. Перший рій виходить на дев'ятий день після закладання перших маточників (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. маточник — ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Словник синонімів української мови
6. маточник — МА́ТОЧНИК, а, ч. 1. Велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки. Коли маточник запечатано, нові бджоли обліплюють його з усіх боків своїми тілами (Бджоли, 1955, 42); У найбільших комірках — маточниках, що мають жолудеподібну форму... Словник української мови в 11 томах
7. маточник — Маточник, -ка м. 1) Ячейка въ сотахъ для вывода матки-пчелы. 2) Приборъ, въ которомъ въ ульѣ помѣщаютъ временно матку-пчелу, пока пчелы къ ней привыкнуть. Словник української мови Грінченка