медальйон —
медальйо́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
медальйон —
-а, ч. 1》 Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, куди вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис і носять на шиї. 2》 Рельєф або малюнок в обрамленні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
медальйон —
Образочок
Словник чужослів Павло Штепа
медальйон —
МЕДАЛЬЙО́Н, а, ч. 1. Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, що в нього вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис і який носять на шиї.
Словник української мови у 20 томах
медальйон —
медальйо́н (франц. medaillon, з італ. medaglione, букв. – велика медаль) 1. Ювелірна прикраса у вигляді невеликого плескатого футляра, в якому вміщують портрет і носять на шиї.
Словник іншомовних слів Мельничука
медальйон —
МЕДАЛЬЙО́Н, а, ч. 1. Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, в який вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис, і носять на шиї.
Словник української мови в 11 томах
медальйон —
(фр. — велика медаль) Декоративна прикраса у вигляді орнаментальної або зображальної композиції, яка розміщалася на стіні споруди і звичайно отримувала овальну або круглу форму.
Архітектура і монументальне мистецтво