медальйон

медальйо́н

(франц. medaillon, з італ. medaglione, букв. – велика медаль)

1. Ювелірна прикраса у вигляді невеликого плескатого футляра, в якому вміщують портрет і носять на шиї.

2. Рамка овальної форми, що її застосовують для оздоблення фасадів будинків, меблів, тканин.

3. Овальна оправа або рамка для якогось зображення, прикраси.

Значення в інших словниках

1. медальйон — медальйо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. медальйон — -а, ч. 1》 Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, куди вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис і носять на шиї. 2》 Рельєф або малюнок в обрамленні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. медальйон — Образочок  Словник чужослів Павло Штепа
4. медальйон — МЕДАЛЬЙО́Н, а, ч. 1. Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, що в нього вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис і який носять на шиї.  Словник української мови у 20 томах
5. медальйон — Медальйо́н, -на; -йо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. медальйон — МЕДАЛЬЙО́Н, а, ч. 1. Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, в який вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис, і носять на шиї.  Словник української мови в 11 томах
7. медальйон — (фр. — велика медаль) Декоративна прикраса у вигляді орнаментальної або зображальної композиції, яка розміщалася на стіні споруди і звичайно отримувала овальну або круглу форму.  Архітектура і монументальне мистецтво