Словник української мови у 20 томах

медальйон

МЕДАЛЬЙО́Н, а, ч.

1. Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, що в нього вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис і який носять на шиї.

Бере [Анна] в руки срібний медальйон, що висить у Долорес на чорнім шнурочку на грудях (Леся Українка);

[Лизогуб (до Зосі):] Цей медальйон – тобі подарунок з Варшави від ордена єзуїтів (О. Корнійчук);

* У порівн. А вгорі золотим медальйоном теплий місяць над морем пливе (В. Сосюра).

2. Рельєф або малюнок в обрамленні.

З противного боку хреста .. напись [напис]: “Шевченко”, а нижче на підставі медальйон з головою Шевченка (М. Коцюбинський);

Шевченко, побачивши у свого знайомого Гранда другий том “Полярной звезды” Герцена на 1856 рік, був схвильований барельєфним зображенням на обкладинці у медальйоні портретів Пестеля, Рилєєва, Бестужева-Рюміна, Муравйова-Апостола й Каховського (з наук.-попул. літ.);

До четвертого виду [килимів] належать композиції з медальйонним розміщенням узору. Медальйони мають вигляд ромбів, великих розеток чи зірок, навколо яких групуються інші елементи (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. медальйон — медальйо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. медальйон — -а, ч. 1》 Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, куди вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис і носять на шиї. 2》 Рельєф або малюнок в обрамленні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медальйон — Образочок  Словник чужослів Павло Штепа
  4. медальйон — медальйо́н (франц. medaillon, з італ. medaglione, букв. – велика медаль) 1. Ювелірна прикраса у вигляді невеликого плескатого футляра, в якому вміщують портрет і носять на шиї.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. медальйон — Медальйо́н, -на; -йо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. медальйон — МЕДАЛЬЙО́Н, а, ч. 1. Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, в який вставляють яке-небудь зображення, дрібний предмет чи запис, і носять на шиї.  Словник української мови в 11 томах
  7. медальйон — (фр. — велика медаль) Декоративна прикраса у вигляді орнаментальної або зображальної композиції, яка розміщалася на стіні споруди і звичайно отримувала овальну або круглу форму.  Архітектура і монументальне мистецтво