Значення в інших словниках
-
мертвий —
(в якому припинилося життя) померлий, неживий, покійний; (подібний до покійника) мертвецький, (про місце) безжиттєвий.
Словник синонімів Полюги
-
мертвий —
ме́ртвий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
мертвий —
Неживий, померлий, ур. бездиханний, р. мерлий, ев. покійний; (- рослину) сухий, засохлий; (від утоми) знесилений, стомлений; (- барви) мертвотний, блідий, тьмяний; (- місто) порожній, спорожнілий, (- машину) нерухомий, завмерлий, (- тишу) безгомінний...
Словник синонімів Караванського
-
мертвий —
Бездиханний, бездушний, дохлий (про тварин), захололий (про покійника), завмерлий (про рослини), засохлий (т.с.), мертвяк, мрець, неживий, покійнийгпокійник, померлий, холодний (Ми до нього—а він уже холодний) Фразеологічні синоніми: переносні...
Словник синонімів Вусика
-
мертвий —
[мертвией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
мертвий —
-а, -е. 1》 Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. мертвий, -вого, ч.; мертва, -вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мертвий —
МЕ́РТВИЙ, а, е. 1. Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне живий. – Я влітаю в хату, дивлюсь, а моя мати лежить на лаві мертва (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мертвий —
Мертвого з церкви не вертають. Він належить до іншого світа, туди йому й дорога. Мертвого за свідка не кличуть. Фізично не можлива річ.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
мертвий —
А, -е. 1. Дуже п'яний. 2. Дуже стомлений. Приходиш додому мертвий з єдиним бажанням — завалитись спати. 3. Людина, що спить. Коли він мертвий, його краще не чіпати. ◇ Мертві бджоли не гудуть — до всіх значень.
Словник сучасного українського сленгу
-
мертвий —
гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка. Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас (в’язнів) могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
мертвий —
БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
мертвий —
МЕ́РТВИЙ, а, е. 1. Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне живий. — Я влітаю в хату, дивлюсь, а моя мати лежить на лаві мертва (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
мертвий —
Мертвий, -а, -е 1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394. 2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114. 3) мертва кропива. раст. Lamium album. ЗЮЗО.
Словник української мови Грінченка