мертвий

Бездиханний, бездушний, дохлий (про тварин), захололий (про покійника), завмерлий (про рослини), засохлий (т.с.), мертвяк, мрець, неживий, покійнийгпокійник, померлий, холодний (Ми до нього—а він уже холодний)

Фразеологічні синоніми: переносні: мертва вода; мертва година; мертва голова (зображення черепа); мертва зона; мертва петля; мертва порода; мертва природа; мертва точка; мертва хватка; мертве царство; мертвий капітал; мертвий простір; мертвий сон; мертвий якір (у плавучого маяка); мертві хвилі

Приповідки: Мертві бджоли не гудуть. Поможе, як мертвому припарки

Значення в інших словниках

1. мертвий — (в якому припинилося життя) померлий, неживий, покійний; (подібний до покійника) мертвецький, (про місце) безжиттєвий.  Словник синонімів Полюги
2. мертвий — ме́ртвий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. мертвий — Неживий, померлий, ур. бездиханний, р. мерлий, ев. покійний; (- рослину) сухий, засохлий; (від утоми) знесилений, стомлений; (- барви) мертвотний, блідий, тьмяний; (- місто) порожній, спорожнілий, (- машину) нерухомий, завмерлий, (- тишу) безгомінний...  Словник синонімів Караванського
4. мертвий — [мертвией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
5. мертвий — -а, -е. 1》 Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. мертвий, -вого, ч.; мертва, -вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. мертвий — МЕ́РТВИЙ, а, е. 1. Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне живий. – Я влітаю в хату, дивлюсь, а моя мати лежить на лаві мертва (І.  Словник української мови у 20 томах
7. мертвий — Мертвого з церкви не вертають. Він належить до іншого світа, туди йому й дорога. Мертвого за свідка не кличуть. Фізично не можлива річ.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. мертвий — А, -е. 1. Дуже п'яний. 2. Дуже стомлений. Приходиш додому мертвий з єдиним бажанням — завалитись спати. 3. Людина, що спить. Коли він мертвий, його краще не чіпати. ◇ Мертві бджоли не гудуть — до всіх значень.  Словник сучасного українського сленгу
9. мертвий — гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка. Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас (в’язнів) могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю.  Фразеологічний словник української мови
10. мертвий — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
11. мертвий — Ме́ртвий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. мертвий — МЕ́РТВИЙ, а, е. 1. Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне живий. — Я влітаю в хату, дивлюсь, а моя мати лежить на лаві мертва (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
13. мертвий — Мертвий, -а, -е 1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394. 2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114. 3) мертва кропива. раст. Lamium album. ЗЮЗО.  Словник української мови Грінченка