мешкання —
-я, с. 1》 Дія і стан за знач. мешкати. 2》 діал. Житлове приміщення; житло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мешкання —
МЕ́ШКАННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. ме́шкати. Вона перебралася на мешкання до подруги, щоб зберегти незайманість законспірованої батьківської квартири (Ю.
Словник української мови у 20 томах
мешкання —
ме́шкання квартира (ср, ст): “Що-о-о? Я старий дід?” – хмарив грізно свої сиві брови Заячківський. І де б це не було – в приватному мешканні чи в ресторані – зривався і ставив ногу на стіл (Купчинський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
мешкання —
дармове́ ме́шкання, ірон., заст. В’язниця, тюрма. Утвердився вислів: оселитись на дармовім мешканні, тобто потрапити до в’язниці (З журналу); Перебувати в дармовому мешканні (З усн. мови).
Фразеологічний словник української мови
мешкання —
ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл.
Словник синонімів української мови
мешкання —
МЕ́ШКАННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. ме́шкати. Вона перебралася на мешкання до подруги, щоб зберегти незайманість законспірованої батьківської квартири (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах