митниця —
ми́тниця 1 іменник жіночого роду установа ми́тниця 2 іменник жіночого роду, істота працівниця митної служби
Орфографічний словник української мови
митниця —
див. ЗАСТАВА.
Словник синонімів Караванського
митниця —
[митниец'а] -ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови
митниця —
-і, ж. Установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
митниця —
МИ́ТНИЦЯ, і, ж. Установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням. Феодали прагнули використати торгівлю як джерело великих доходів. Великі князі почали посилено створювати митниці (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
митниця —
(англ. сustoms) 1. державна установа, яка проводить збір податків на імпорт. 2. державна установа, що здійснює контроль за ввезенням і вивезенням товарів, особистого багажу громадян, інших вантажів і матеріальних цінностей у межах митної території.
Економічний словник
митниця —
Адміністративний орган, який займається контролем за легальністю товарного обороту із закордоном, бореться із контрабандою, визначає й збирає мито.
Універсальний словник-енциклопедія
митниця —
МИ́ТНИЦЯ, і, ж. Установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за оподаткуванням їх. Феодали прагнули використати торгівлю як джерело великих доходів. Великі князі почали посилено створювати митниці (Іст.
Словник української мови в 11 томах
митниця —
рос. таможня державна установа, що контролює перевезення вантажів, товарів, майна, цінностей, тварин тощо через кордон, здійснює перевірку митних документів, а також стягує мито та інші збори за їхній провіз.
Eкономічна енциклопедія
митниця —
Розташована на державному кордоні застава з відповідними будівлями, де бралося мито за провезення товарів.
Архітектура і монументальне мистецтво
митниця —
Ми́тниця, -ці ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Словник української мови Грінченка