митниця
МИ́ТНИЦЯ, і, ж.
Установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням.
Феодали прагнули використати торгівлю як джерело великих доходів. Великі князі почали посилено створювати митниці (з наук. літ.);
[Юда:] Був там митар [митник] посеред них. Так що ж, не все одно на митниці сидіти, чи ходити за хлібом жебраним? – однака честь! (Леся Українка);
– Спробує митниця затримати його валку, вимагаючи мита (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)