Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

мовляв

Мовля́в, присл.; мовля́в би

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. мовляв — мовля́в вставне слово незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. мовляв — ч., мовляли, мовляють; Р. так би мовити.  Словник синонімів Караванського
  3. мовляв — вставн. сл., розм. 1》 Уживається для передачі слів, які належать не тому, хто говорить, а комусь іншому. || Уживається для передачі внутрішньої мови персонажа, для розкриття його жесту. 2》 Уживається для уточнення вислову; так би мовити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мовляв — МОВЛЯ́В, вставн. сл., розм. 1. Уживається при передачі слів, які належать не тому, хто говорить, а комусь іншому. То родички мені й переказують: оттак люди плещуть, мовляв (Ганна Барвінок); – Самі спожили свіженьку й гарячу рибку, а ви, мовляв...  Словник української мови у 20 томах
  5. мовляв — МО́ВЛЯВ, вставн. сл; розм. 1. Уживається при передачі слів, які належать не тому, хто говорить, а комусь іншому. То родички мені й переказують: оттак люди плещуть, мовляв (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
  6. мовляв — Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Греб. 382. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня. Литин. у.  Словник української мови Грінченка