могорич —
-у, ч., розм. 1》 Частування з приводу успішного завершення якої-небудь справи. || Те, що п'ють за такого частування. Запивати могорич. 2》 перен. Плата за послугу, допомогу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
могорич —
МОГОРИ́Ч, у́, ч., розм. 1. Частування з приводу успішного завершення якої-небудь справи. Могорич – любовна річ (Номис); – Ти думаєш, ми не знаємо, скільки відер горілки ти дав на могорич голові, писареві та його рідні (І.
Словник української мови у 20 томах
могорич —
МОГОРИ́Ч, у, ч., розм. 1. Частування з приводу успішного завершення якої-небудь справи. Могорич — любовна річ (Номис, 1864, № 14063); — Ти думаєш, ми не знаємо, скільки відер горілки ти дав на могорич голові, писареві та його рідні (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
могорич —
Могорич, -чу м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Пане-отамане, справляй могорич. Левиц. І. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ.
Словник української мови Грінченка