могорич
Могори́ч, -ричу́ і могри́ч, -чу́; -ричі́, -чі́в
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- могорич — могори́ч іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- могорич — (питво) пиття, випивон; (дія) частування, пригощання; П. платня, хабар. Словник синонімів Караванського
- могорич — -у, ч., розм. 1》 Частування з приводу успішного завершення якої-небудь справи. || Те, що п'ють за такого частування. Запивати могорич. 2》 перен. Плата за послугу, допомогу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- могорич — МОГОРИ́Ч, у́, ч., розм. 1. Частування з приводу успішного завершення якої-небудь справи. Могорич – любовна річ (Номис); – Ти думаєш, ми не знаємо, скільки відер горілки ти дав на могорич голові, писареві та його рідні (І. Словник української мови у 20 томах
- могорич — МОГОРИ́Ч, у, ч., розм. 1. Частування з приводу успішного завершення якої-небудь справи. Могорич — любовна річ (Номис, 1864, № 14063); — Ти думаєш, ми не знаємо, скільки відер горілки ти дав на могорич голові, писареві та його рідні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- могорич — Могорич, -чу м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Пане-отамане, справляй могорич. Левиц. І. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ. Словник української мови Грінченка