Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

монограма

Моногра́ма, -ми, -мі; -гра́ми, -ра́м

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. монограма — моногра́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. монограма — -и, ж. 1》 Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з'єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. 2》 Іменний напис на подарункові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монограма — МОНОГРА́МА, и, ж. 1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з'єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (І. Франко). 2. Іменний напис на подарункові.  Словник української мови у 20 томах
  4. монограма — моногра́ма (від моно... і ...грама) 1. Сплетення кількох початкових літер у вигляді вензеля для визначення імені або прізвища. 2. Зрідка – умовний знак замість підпису на малюнках, творах художників.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. монограма — МОНОГРА́МА, и, ж. 1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з’єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (Фр., VI, 1951. 258). 2. рідко. Іменний напис на подарункові.  Словник української мови в 11 томах
  6. монограма — (грец., лат. — одна літера) Сплетення заголовних літер імені й прізвища у вигляді вензеля, яке вживається у картушах і медальйонах, що прикрашали споруди.  Архітектура і монументальне мистецтво