монограма
МОНОГРА́МА, и, ж.
1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з’єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка.
Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (Фр., VI, 1951. 258).
2. рідко. Іменний напис на подарункові.
Минуло майже десять років, як Турбай повісив шаблю з дарчою монограмою на широкий килим в кабінеті нового.. котеджу (Руд., Остання шабля, 1959, 8).
Словник української мови (СУМ-11)