монограма

МОНОГРА́МА, и, ж.

1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з'єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка.

Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (І. Франко).

2. Іменний напис на подарункові.

Минуло майже десять років, як Турбай повісив шаблю з дарчою монограмою на широкий килим в кабінеті нового .. котеджу (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. монограма — моногра́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. монограма — -и, ж. 1》 Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з'єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. 2》 Іменний напис на подарункові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. монограма — моногра́ма (від моно... і ...грама) 1. Сплетення кількох початкових літер у вигляді вензеля для визначення імені або прізвища. 2. Зрідка – умовний знак замість підпису на малюнках, творах художників.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. монограма — Моногра́ма, -ми, -мі; -гра́ми, -ра́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. монограма — МОНОГРА́МА, и, ж. 1. Одна або кілька початкових літер імені чи прізвища, з’єднаних в один знак або переплетених у вигляді візерунка. Маленький листок з монограмою Р дрижав у його руці (Фр., VI, 1951. 258). 2. рідко. Іменний напис на подарункові.  Словник української мови в 11 томах
6. монограма — (грец., лат. — одна літера) Сплетення заголовних літер імені й прізвища у вигляді вензеля, яке вживається у картушах і медальйонах, що прикрашали споруди.  Архітектура і монументальне мистецтво