мугир

Муги́р, -ря́, -ре́ві; -гирі́, -рі́в

Значення в інших словниках

1. мугир — муги́р іменник чоловічого роду, істота вайлувата, неотесана, груба людина зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. мугир — Неотеса, хам, хамло, мудь, мужик, гевал, мурмило, ЛОБУР; мугиряка.  Словник синонімів Караванського
3. мугир — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
4. мугир — -я, ч., зневажл., лайл. Вайлувата, неотесана, груба людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мугир — МУГИ́Р, я́, ч., зневажл., лайл. Вайлувата, неотесана, груба людина. Пошили сині всім жупани, На спід же білії каптани, – Щоб був козак, а не мугир (І. Котляревський); Не хотів він уславитися, як простакуватий мугир, і стати знов посміховищем пана Потоцького (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
6. мугир — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал.  Словник синонімів української мови
7. мугир — МУГИ́Р, я, ч., зневажл., лайл. Вайлувата, неотесана, груба людина. Пошили сині всім жупани. На спід же білії каптани,— Щоб був козак, а не мугир (Котл., І, 1952, 187); Не хотів він уславитися, як простакуватий мугир, і стати знов посміховищем пана Потоцького (Тулуб, Людолови, II, 1957, 34).  Словник української мови в 11 томах