мудрець —
-еця, ч. 1》 Людина, що має великий розум, досвід, глибокі знання; мудра людина. 2》 Мислитель, філософ. 3》 ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує; мудрагель.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мудрець —
МУДРЕ́ЦЬ, я́, ч. 1. Людина, що має великий розум, досвід, глибокі знання; мудра людина. Перед мене, де причали Виноградарських човнів, Мудреці людей навчали, Щоб життя цвіло, як спів (М.
Словник української мови у 20 томах
мудрець —
мудре́ць за чужо́ю спи́ною, жарт., ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, повчає всіх. — Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів..— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мови
мудрець —
МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує).
Словник синонімів української мови
мудрець —
МУДРЕ́ЦЬ, я, ч. 1. Людина, що має великий розум, досвід, глибокі знання; мудра людина. Перед мене, де причали Виноградарських човнів, Мудреці людей навчали, Щоб життя цвіло, як спів (Рильський, Мости, 1948, 67); О Джамбул, ти в юності своїй...
Словник української мови в 11 томах
мудрець —
Мудре́ць, -ця́ м. Мудрець. Ідумейські Таманці... славні були своїми мудрецями. К. Іов. V. Мудрець там физику провадив. Котл. Ен. III. 53.
Словник української мови Грінченка