Муляр —
Му́ляр прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
муляр —
(на будові) каменяр.
Словник синонімів Караванського
муляр —
-а, ч. Фахівець, майстер мурування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
муляр —
МУ́ЛЯР, а, ч. Фахівець, майстер мурування. Муляр Никифор рано встав (І. Франко); [Річард:] Якби згубив кітару [кіфару] Аполлон і стратив голос, мурував би тільки, то певне б звався муляром, не богом (Леся Українка); Він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу (С. Чорнобривець).
Словник української мови у 20 томах
муляр —
МУ́ЛЯР (майстер мурування), КАМЕНЯ́Р розм. Кладуть рядами цеглу муляри, Знов буде дім (В. Бичко); Весь в натхненні молодім Каменяр будує дім (І. Нехода).
Словник синонімів української мови
муляр —
МУ́ЛЯР, а, ч. Фахівець, майстер мурування. Муляр Никифор рано встав (Фр., XIII, 1954, 309); [Річард:] Якби згубив кітару [кіфару] Аполлон і стратив голос, мурував би тільки, то певне б звався муляром, не богом (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
муляр —
Муля́р, -ра́ м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. Канев. у. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать. Чуб. V. 100.
Словник української мови Грінченка